«Наше завдання – підтримка бізнесу»
Чернівецька торгово-промислова палата відзначає 30-річчя
Вона була створена першою в незалежній Україні, але має столітні традиції
Чернівецька торгово-промислова палата зареєстрована в березні 1993 року – за декілька років до прийняття закону про торгово-промислові палати в Україні. Як так сталося, а також про напрацювання палати за ці роки та чим займається сьогодні – розмова з Президентом ТПП Василем ЛЯХОВИЧЕМ.
«Чернівецька ТПП створена, дякуючи Угоді між Чернівецькою областю та Сучавським повітом. Нею передбачався обмін представництвами торгово-промислових палат. Вже через кілька днів після підписання мене викликали в ОДА і запропонували вирішити питання створення в Чернівцях регіональної торгово-промислової палати. Водночас в обласних центрах діяли відділення «Зовнішсервісу», які входили в систему ТПП України. Тому в Києві довелося вирішувати питання про створення принципово нової структури – регіональної палати, яка взяла на себе усі функції філії «Зовнішсервісу», – говорить Василь Ляхович.
Найчастіше звертається малий і середній бізнес
– Пане Василю, у яких напрямках палата співпрацює з підприємцями?
– Надання довідково-інформаційних послуг учасникам зовнішньоекономічних зав’язків, сприяння пошуку ділових партнерів та інвесторів, організації в регіоні виставкових заходів, надання зовнішньоекономічних консультацій, захисту місцевих товаровиробників та споживачів.
Пріоритетним напрямком роботи Палати є сприяння підтримці малого та середнього підприємництва, яке є важливою складовою економіки краю. Саме їхні представники частіше за все звертаються до Палати за послугами та допомогою, що реалізується шляхом надання їм відповідних рекомендацій та необхідної інформації про зовнішньоекономічну діяльність, зовнішні ринки, тенденції їх розвитку, про потенційних партнерів тощо.
Тільки протягом останнього року фахівці нашої Палати опрацювали більше трьох тисяч заявок на надання різних видів послуг. Експертами оформлено 2865 сертифікатів походження товарів, які надають перевагу вітчизняному виробнику при експорті продукції; видано 28 висновків з кодами товарів, 233 висновки із зазначенням вартості товарів, майна, автотранспорту; проведено 100 експертиз товарів, присвоєно 465 штрихкодів.
Для спрощення отримання послуг ми активно використовуємо електронну форму звернень підприємців, економлячи їх час для бізнесу.
– Чи можете навести конкретні приклади захисту інтересів членів Палати та представників малого і середнього підприємництва області?
– Так, свого часу наш хімзавод зазнав величезних матеріальних збитків у результаті прийняття Закону «Про внесення змін до деяких Законів України з питань оподаткування». За цим нормативним документом була повністю звільнена від сплати ПДВ та ввізних митних платежів вся імпортована лакофарбова продукція, що поставило не тільки наш хімзавод, але й усю лакофарбову промисловість України на межу знищення. Палата ініціювала звернення до усіх народних депутатів від Буковини, керівництва ТПП України з метою внесення змін до цього закону. Наші спільні зусилля увінчались успіхом, ця графа була вилучена із закону.
Минулого року розглядали питання щодо сплати 10% з суми сплаченої за імпорт продукції. Прийняття цього рішення суттєво погіршило би випуск товарної маси, а продукція стала би неконкурентоспроможною. Багато організацій-членів палати використовують значну частину іноземних матеріалів у виробництві. Усі палати України рішуче виступили проти прийняття такого рішення. Як наслідок, разом із іншими громадськими організаціями підприємці не допустили прийняття цього рішення.
Палата займалася захистом своїх членів не тільки на теренах України. Міжнародний арбітражний суд при ТПП України, з яким ми активно співпрацюємо на користь своїх членів, за ці роки приймав позитивні рішення щодо повернення валютних цінностей Путильському лісокомбінату, АТ «Трембіта» та багатьом іншим.
– Чи означає це, що Палата сприяє підприємцям у виході на зовнішні ринки?
– Зовнішньоекономічна діяльність нашої Палати спрямована передусім на надання допомоги підприємницьким структурам краю у виході на зовнішні ринки, просуванні продукції вітчизняного товаровиробника за кордон. Палата має угоди про співпрацю із 15-ма зарубіжними регіональними торгово-промисловими палатами та іншими громадськими організаціями Румунії, Молдови, Болгарії, Польщі, Угорщини, Чорногорії).
Чернівецька палата – перша з регіональних торгово-промислових палат, що мала декілька своїх представництв за кордоном. Сьогодні тільки ТПП України має близько 90 своїх представників у 72 країнах світу. Іноді вони – остання інстанція у допомозі термінового вирішення проблем на чужій території. Так, наприкінці минулого року до нас звернувся підприємець, у якого в Румунії згорів причіп з побутовою технікою. Необхідно було терміново оформити документи щодо цієї події. За втручання представника ТПП України в Румунії оперативно була надана допомога в їх отриманні.
– Торгово–промислова палата багата на традиції?
– Чернівецька торгово-промислова палата є однією з найстаріших в Україні.
Палата ремесел Буковини була створена на підставі Указу австрійського цісаря від 18 березня 1850 року. 173 роки тому 29 представників від установ торгівлі та промисловості краю провели установчі збори щодо створення Палати. А через декілька місяців Палата також була створена у Львові. Палата була з’єднувальною ланкою між урядом з одного боку і підприємцями – з іншого та підпорядковувалась Міністерству торгівлі Австрійської імперії. Палата була визнана окремим виборчим округом у виборчій системі і отримала два місця в Буковинському сеймі та одне місце у Палаті послів Австрійської імперії.
У 1910-1920 роках за проєктом архітектора Фрідріха Готесмана було збудовано приміщення палати. Фасад прикрашає галерея майолікових щитів із зображенням знарядь цехових ремесел. На одному зі щитів – герб Чернівців. Будівля, де сьогодні знаходиться Чернівецький державний медичний університет, належить до однієї з кращих архітектурних споруд міста.
– Як вплинула на роботу Палати агресія Росії?
– Діяльність палати була скорегована у зв’язку з російською військовою агресією проти України. Вже у березні 2022 року у взаємодії з ОТГ області був сформований каталог можливостей розміщення релокованих зі Сходу підприємств. Десятки підприємців, які зверталися до Палати, отримали інформацію стосовно вільних площ. Деяким було надано патронатну допомогу не тільки з відновлення виробництва, але й розміщення працівників.
Другий напрямок роботи – це розміщення переселенців як на території області, так і за кордоном. За домовленістю з румунською стороною було запропоновано частині переселенців безоплатне розміщення в готелях повіту Констанца (курортні містечка Ейфорія Суд та Ейфорія Норд). Тісні зв’язки з громадами Сучавського повіту також сприяли організації розміщення людей у мешканців прикордонних з Україною населених пунктів, зокрема Ватра Дорней, Негостина та інших.
Палата активно долучилася до волонтерської діяльності з доставки із-за кордону гуманітарних вантажів, у тому числі медикаментів та військового спорядження, організації відповідної логістики із залученням українських та іноземних перевізників.
Три підприємства знайшли партнерів в Італії
– На яких напрямках роботи зосереджувалася та наразі зосереджена торгово–промислова палата?
– Для поширення інформації щодо стану і перспектив розвитку інвестиційного клімату регіону широко використовується участь делегацій підприємців міста й області у різних економічних форумах, які проводяться як в Україні, так і за її межами.
Палата також долучається до різних грантів і проєктів технічної допомоги, що реалізуються за фінансової підтримки урядів низки країн. Так, проведення в Чернівцях українсько-італійського семінару з переробки деревини твердих порід дало змогу трьом нашим підприємствам отримати постійних партнерів з виготовлення та збуту своєї продукції. Триває налагодження роботи з міжнародними банками.
На замовлення таких всесвітньовідомих компаній, як IKEA та Carrefur, здійснені маркетингові дослідження та створені умови для проведення переговорів з підприємствами деревообробної і легкої промисловостей.
Палата надає маркетингові послуги вітчизняним та іноземним фірмам із дослідження ринку.
Не менш ефективна участь наших виробників у економічних форумах, що відбуваються у Польщі, Угорщині, Румунії, Молдові.
Для поширення інформації щодо привабливості регіону широко використовується прийняття економічних місій Австрії, Польщі тощо.
Велику роль у покращенні інвестиційної роботи відіграють індивідуальні спілкування з іноземними підприємцями, які вивчають наш ринок та хочуть мати бізнес в Україні. Окрім консультацій з питань податкового, митного законодавства, Палата допомагає у підготовці статутних документів, пошуку приміщень для відкриття підприємств, забезпечує перекладачами.
Ми організовували не тільки ярмарки та виставки, але й презентації продукції наших виробників для жителів Молдови та Румунії. Інформуванню про можливості нашого краю сприяло проведення чотирьох засідань міжнародного трейд-клубу.
За 30 років Палату відвідали близько сотні послів з усіх куточків світу, представників торгових місій іноземних держав, акредитованих в Україні. За нашого сприяння 22 підприємці мали можливість отримати часткову компенсацію на поїздки для відвідання виставок у Туреччині, Південній Кореї, США. Безкоштовні поїздки за кордон ми також надавали і за участі в пільгових соціальних програмах Міністерства торгівлі США «SABIT» (ділове стажування) та BUSINESS (пошук партнерів).
Палата виступала з ініціативою організації поїздок, знайомства депутатів облради з переробною промисловістю Угорщини, Румунії.
Підприємці області мали можливість вивчити досвід організації сімейного фермерства, створення молочного мінізаводу, переробки м’яса, створення ферми з вирощування кіз, навіть роботи підприємства з виробництва палінки.
Палата провела десятки семінарів, круглих столів з питань, пов’язаних із завданнями входження до ЄС, проблемами органічного землеробства, зовнішньоекономічної діяльності та запровадження європейських стандартів якості продукції, обговорення перспектив розвитку буковинської сувенірної продукції, а також бухгалтерської роботи, переходу на електронне документування лікарняних, нових вимог до кадрової роботи тощо.
Свою місію бачимо у забезпеченні сприятливого бізнес-середовища в області, створенні та розширенні можливостей розвитку бізнесу через відкриття нових ринків для вітчизняного експорту.
– Які заходи плануєте до ювілею?
– Щодо святкування 30-річчя, то наразі не той час. Інша справа 2025 рік – 175 років створення торгової палати у Чернівцях. Два роки – не так довго чекати, і їх можна використати для нових здобутків.
Опубліковано в тижневику “Молодий буковинець” № 11, 16-22 березня 2023 року